Уроки, батьківські збори

Уроки

Батьківські збори

Робота районного методоб'єднання

Робота районного методоб'єднання вчителів зарубіжної літератури і російської мови

Робота творчої групи вчителів зарубіжної літератури

 Конкурс "Учитель року"

Семінари

Художні напрями та стилі. Періодизація розвитку художньої культури.Особливості культур Заходу і Сходу

Тема. Художні напрями та стилі. Періодизація розвитку художньої культури. Особливості культур Заходу і Сходу.

Мета: поглибити знання про періодизацію розвитку художньої культури, дати уявлення про «стиль епохи», «національний» та «індивідуальний стиль», звернути увагу на особливості західного і східного стилів; сприяти розвитку критичного мислення, вміння самостійно здобувати інформацію, працювати з підручником, розрізняти мистецькі явища західної і східної культур; формувати навички емоційного сприйняття творів мистецтва, естетичні смаки дітей, вміння висловлювати оцінні судження щодо соціально-культурних проявів у мистецтві; виховувати бережне, шанобливе ставлення до культурних надбань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: репродукції петриківського та східного розписів, архітектурних споруд різних епох, ТЗН.

Хід уроку

І. Евокація.

1.  Мотивація навчальної діяльності.

-    Розташувати подані приклади архітектури у порядку хронології, починаючи з найдавнішого.

Стоунхендж → піраміди (ІІІ т. до н. е.) → Велика Китайська стіна (ІІІ ст.. до н.е.) → Акрополь → Колізей (І ст.. до н. е.) → Золоті ворота (ХІ ст.) → Собор Паризької Богоматері (ХІV-ХV ст.) → Версальський палац (ХVІІІ-ХІХ ст.) → Ейфелева вежа (кінець ХІХ ст.) → Дніпрогес (1936 р.) → Арка Дружби народів (Київ, кінець ХХ ст.) → стадіон «Пташине гніздо» (Пекін, поч. ХХІ ст.).

2.  Слово вчителя.

Кожна епоха залишає свій слід у мистецтві, зокрема в архітектурі. Візуальне сприймання образу допомагає нам класифікувати витвір мистецтва згідно з його приналежністю до певної історичної епохи, тому що ці твори несуть інформацію про певні сталі образи, засоби художньої виразності, обумовлені потребами, смаками та умовами певного історичного періоду.

3.  Оголошення теми, мети уроку.

4.  Попередня активізація.

-    Пригадайте вивчене зі світової літератури: які періоди (культурно-історичні епохи) проходила художня культура у своєму розвитку?

ІІ. Усвідомлення.

1.  Колективна робота з підручником. Ознайомлення з таблицею «Періодизація художньої культури».

-    Які етапи проходить художня культура у своєму розвитку?

2.  «Мозкова атака».

-    Який зміст ви вкладаєте у слово «стиль»?

-    Чим відрізняється поняття «стиль епохи» від «історичного» або «національного стилю»?

3.  Робота з підручником. «Читання з маркуванням тексту».

-    Виділити олівцем у тексті все, що стосується даних понять.

4.  Евристична бесіда.

-    Дайте визначення поняття «епоха» та «стиль».

-    Як співвідноситься стиль із культурно-історичною епохою?

-    Розкажіть про взаємодію та розвиток стилів у мистецтві?

-    Чим відрізняється «стиль епохи» від «національного стилю»?

-    Чому у різних країнах один і той же художній стиль з’являється і розвивається неодночасно?

-    Що означає поняття «індивідуальний стиль митця»? Чи можна обмежити творчість конкретного митця вузькими стильовими рамками?

5.  «Свої приклади».

-    Згадайте видатних митців. Як відбилися в їхніх творах риси стилю епохи, національного та індивідуального стилю?

·     «Стиль епохи» та «індивідуальний стиль»: Рафаель, Мікеланджело, А. Рубльов, К. Моне, О. Ренуар, О. Роден, Е. Дега, Ван Гог, Тропінін, С. Далі, Е. Делакруа, Л. да Вінчі, П. Пікассо, А. Матісс, П. Рубенс, Ель Греко.

·     «Національний стиль»: М. Реріх, С. Васильківський, І. Рєпін, А. Куїнджі, К. Трутовський.

·     «Індивідуальний стиль»: Васнєцов, Левітан, П. Брейгель, Ф. Дюрер (графіка), Фаберже, І. Айвазовський.

6.  Самостійна робота з підручником. «Східна й західна культури».

7.  Евристична бесіда.

-    Які культури можна виділити у східній культурі? А у західній?

-    Назвіть три ключових поняття східної культури.

Стабільність, природа, релігія.

-    Які з понять є ключовими у світосприйнятті митців західної культури?

Людина, практичність.

ІІІ. Рефлексія.

1.  Складання узагальнюючої таблиці «Захід і Схід у світовій культурній традиції».

Елементи культури	Східна культура	Західна культура
Філософія	«Природа – основа Всесвіту»	«Людина – міра всіх речей»
Види архітектури	Мечеть	Собор, костьол, церква
Жанри живопису	«Гори-води», «квіти-птахи»	Ст. 33
Види орнаменту	Арабеска	Геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні
Народний костюм	Кімоно, сарі	Свитка, жупан, плахта
Естетика обрядів, звичаїв	Чайна церемонія	Різдво, Пасха
Види театру	Но, Кабукі	Ляльковий театр-вертеп, комедія дель арте, мюзикл
Сюжети, поширені в різних мистецтвах	«Казки Шахразади», «Книга пісень про кохання Лейли і Меджнуна»	Біблійні, Ромео і Джульєтта, Мадонна, античні

2.  Рефлексія.

3.  Підведення підсумків уроку. Оголошення домашнього завдання.

Створити дві композиції: в українському народному стилі (Петриківка) і «східному стилі» («Птахи і квіти»).

Джеймс Олдрідж. "Останній дюйм". Проблема взаємин між батьками й дітьми

Тема. Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми

Епіграф. «У житті можна зробити все, що завгодно». (Дж. Олдрідж)

Мета: дати короткі відомості про життя і творчість Олдріджа, проаналізувати зміст оповідання «Останній дюйм», показати як у надзвичайних обставинах формується характер Деві, звернути увагу на своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей; сприяти усвідомленню учнями провідної думки оповідання, розвитку аналітичних навичок, зв’язного мовлення, логічного мислення; вчити визначати істинні цінності життя; виховувати свідому свого місця у світі особистість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Дж. Олдріджа; презентація.

Хід уроку

І. Евокація.

1.    Попередня активізація.

-       Які твори про поведінку людини в екстремальній ситуації ми вже вивчали?

-       Як веде себе людина, потрапивши в таку ситуацію?

2.    Вступне слово про Джеймса Олдріджа.

3.    Постановка проблемного завдання.

Дж. Олдрідж говорив: «У житті не раз настають вирішальні хвилини і залишаються вирішальні дюйми…» Наше завдання – простежити, як веде себе людина в надзвичайних обставинах, як формується її характер. Чи подолає їх наш герой?..

4.    Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

ІІ. Усвідомлення.

1.    Робота в парах із підручником.

-       Опрацювати статтю підручника «Джеймс Олдрідж».

2.    Перевірка виконання завдання. Робота з презентацією.

-       Як дитячі захоплення Дж. Олдріджа вплинули на його майбутнє і взагалі на творчість?

3.    Індивідуальне завдання (одночасно з попереднім).

-       Підготувати повідомлення «Оповідання та його ознаки».

4.    Бесіда-перевірка первинного сприйняття твору.

-       Що особливо схвилювало вас у цьому творі?

-       Які думки і почуття виникли у вас у процесі читання?

5.    Стислий переказ змісту та складання плану твору.

План

1.    Політ до Акулячої бухти.

2.    Зйомки під водою.

3.    Обід на узбережжі Червоного моря.

4.    Поєдинок Бена з акулою-кішкою.

5.    Допомога Деві батькові.

6.    Самостійний політ хлопчика.

7.    Вдале приземлення.

8.    Попереду ціле життя.

6.    Бесіда з елементами аналізу.

-       Якою була атмосфера в сім'ї Деві?

-       Що привело Бена на узбережжя Червоного моря? Чому батько взяв хлопчика з собою?

-       Чому Деві у літаку плаче? Хіба може бути політ із батьком сумним, адже мрія кожного хлопчика – самому вести літак, а Бен іноді Деві це дозволяв?

7.    Усне словесне малювання

-       Опишіть зовнішність Деві і його батька.

-       Чого боїться Деві, перебуваючи на березі Червоного моря?

8.    Виразне читання епізоду твору «Допомога Деві батькові».

-       Поясніть мотиви поведінки героїв у небезпечній для них ситуації.

-       Порівняйте поведінку героїв на початку і в кінці оповідання. Як і чому змінився кожен із них?

-       Який шлях обрав Деві? Давайте простежимо за поведінкою Деві під час польоту. Чи можна сказати, що хлопчик мужньо переніс ці випробування?

-       Чи згодні ви з тим, що Деві позбавляється відчуття страху і самотності? Яких рис характеру він позбувся?

-       Як Деві долає останній дюйм?

-       Як поводить себе Бен у драматичній ситуації? Чи можна сказати, що він знайшов сина?

9.    Робота з ілюстраціями.

-       Який епізод зображено на малюнку? Чому ви вважаєте його важливим?

-       Зачитайте уривки до ілюстрацій, співставте словесні і живописні образи?

-       Чим схожі герої, зображені на ілюстраціях із описом автора? Як автор передає внутрішній стан героїв?

ІІІ. Рефлексія.

1.    Узагальнююча бесіда.

-       Прочитайте епіграф уроку. Який вибір постав перед батьком і сином?

-       Що в оповіданні визначається мірою довжини: відстань між життям і смертю чи духовна відстань між батьком і сином?

2.    Заключне слово вчителя.

Ситуація вибору між життям і смертю вимальовує перспективу налагодження складних стосунків між батьком і сином. Зробити крок назустріч самому собі, пильно придивитися до себе, до сина – «останній дюйм», який має подолати Бен-батько, щоб повернути втрачене.

3.    Рефлексія.

4.    Оголошення домашнього завдання.

Уявіть, що ви журналіст і берете інтерв’ю у героїв новели. Складіть питання до інтерв’ю. ∆

Написати твір-мініатюру «Як екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини?» *

Таємниці шекспірівських сонетів

Тема. Таємниці шекспірівських сонетів.

Епіграф. «Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце».    (У. Вордсворт).

Мета: ознайомити учнів із часом створення сонетів, композицією збірки; проаналізувати тематику, провідні образи і своєрідність поетики шекспірівських сонетів; звернути увагу на розкриття особливостей ренесансного сприйняття кохання і дружби автором; сприяти розвитку навичок наукового дослідження, аналізу поезій та їх виразного читання, уміння самостійно здобувати інформацію, обстоювати власну точу зору; виховувати повагу до високих людських якостей.

Тип уроку: урок-дослідження.

Метод: текстуальний і контекстуальний методи дослідження.

Обладнання: портрети Шекспіра, «смаглявої леді», графа Саутгемптона та графа Пемброка; репродукції картин Рафаеля «Сікстинська мадонна», Леонардо да Вінчі «Панна з горностаєм», Пальма іль Веккіо «Красуня»; словник, плакати з тезами уроку, схема «Кубування», плакат із висловом.

Вислів.

Сонет – маленький храм, де може велет Бог

Вміститись, начебто в потужному соборі.

                                   Казимеж Гімерва-Тетмайєр.

Підготовка до уроку: у класі створюються динамічні групи, які виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, кілька учнів працюють за картками індивідуально; крім того фронтальне завдання класу – проаналізувати сонети 21, 91, 97, 116, 130, 66, 55.

Хід уроку

І. Евокація.

1.           Фокусуючі запитання.

-                Які питання у вас виникли, коли ви вперше прочитали сонети Шекспіра?

2.           Мотивація навчальної діяльності.

У світовому письменстві немає жодного митця, котрий міг би зрівнятися з Шекспіром за числом таємниць у житті й творчості. Багато чорнила витратили вчені мужі у висвітленні так званого «шекспірівського питання». Чи дійсно існував такий письменник? Чи міг неук-провінціал, звичайний актор написати такі геніальні літературні твори? Чи не було ім'я Шекспіра ширмою для іншого митця, котрий із певних причин забажав залишитися невідомим? Чи міг один митець за досить короткий час – десь чверть століття – написати 37 п’єс, 2 поеми, 154 сонети? І чи не дивно, що від такого плодовитого автора не залишилося жодного рядка, написаного власноруч?

До цих запитань долучаються ще й загадки шекспірівських сонетів. Кому вони присвячені? Чи мають сонети автобіографічний характер, чи, може, є результатом творчої фантазії митця? Чому ці вірші довго не друкувалися і побачили світ без згоди автора?

Отож, питань чимало. І сьогодні ми спробуємо знайти відповідь на деякі з них.

3.           Оголошення теми уроку, очікуваних результатів.

4.           Оголошення епіграфа уроку.

Сонети Шекспіра, хоч і писалися роками, є цілісним твором, який відображає не тільки частину життя великого драматурга, а й багатогранну сутність його геніальної натури. За висловом У. Вордсворта «Сонети – це ключі, котрими Шекспір відкрив своє серце». Ці слова ми взяли за епіграф до уроку.

5.           Словникова робота.

-                Ви знаєте, що слово «ключ» багатозначне. Яке ж із значень цього слова важливе для розуміння основної думки нашого уроку?

Ключ – (перен.). Те, що слугує для розгадки, розуміння чогось.

6.           Попередня активізація.

·              Складання словника-мінімума літературознавчих термінів.

ü   Індивідуальна робота учня біля дошки.

-                Для кращого розуміння поетики творів митця нам необхідно скласти словник-мінімум літературознавчих термінів, якими ми будемо користуватися, аналізуючи сонети.

Сонет, ліричний герой, метафора, консейт, епітет, порівняння, антитеза.

ü   Фронтальне опитування.

-                А ми згадаємо, що таке сонет.

Сонет – тверда віршова форма, ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів) з різними видами римування.

·              Робота з висловом.

-                Звернемося до вислову Казимежа Гімерви-Тетмайєра. Які можливості розкриває перед поетом жанр сонета?

Сонет може вмістити у себе весь Всесвіт у всій його складності і багатогранності.

…За висловом І. Франка, «лаконізм і суворі закони сонета не дають місця порожній балаканині, дисциплінують думку поета і владно велять йому зосередитись на головному образі».

7.           Перевірка роботи учня біля дошки.

-                А який же образ є головним у ліриці?

Ліричний герой – це особа, почуття якої виражені у поезії.

-                За допомогою яких художніх засобів автор передає почуття ліричного героя?

Метафора – образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Консейт – ефектна розгорнута метафора, що містить у собі певну загадку для роздумів. Властива часу Ренесансу.

Епітет – художнє означення.

Порівняння – зіставлення предмета з іншим.

Антитеза – різке протиставлення двох протилежних думок, образів, явищ.

8.           Складання плану роботи.

За влучним висловом Д. Павличка, «сонети Шекспіра треба читати, як Біблію, почастинно і багато разів, бо вони безмежні у своєму змісті». Тому працювати ми будемо за планом.

План.

1.           Таємниця перша: Загадка «W. H.».

2.           Таємниця друга: Скажи мені, хто твій друг…

3.           Таємниця третя: Cherchez la femme! – Шукайте жінку!

4.           Таємниця четверта. Хто він – ліричний герой сонетів Шекспіра?

-                У процесі роботи ми будемо складати тези. Нагадайте, що це таке.

Тези – стисло сформульовані основні положення роботи.

ІІ. Усвідомлення.

1.           Слово вчителя.

Шекспірові сонети – це 154 коштовні камені, відшліфовані генієм великого британця. Від часу їхнього народження минає 400 літ, але вони не перестають дивувати філософською глибиною, актуальною пов’язаністю не лише зі своєю епохою, а й з усіма по шекспірівськими часами. Та цікаво, з чого ж усе починалося? Хто ж той містер W. H., якому присвячені сонети? Про це нам розповість перший пошуковий екіпаж.

Таємниця перша: Загадка «W. H.».

2.           Повідомлення 1 групи «Загадка «W. H.»».

Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Шукайте мене в тому, що я пишу». Ці слова з впевненістю можна віднести й до творчості Шекспіра. У 21 сонеті митець сформулював свій головний життєвий і творчий принцип, своє поетичне кредо.

3.           Словникова робота.

Кредо – переконання, світогляд.

4.           Виразне читання та аналіз сонета 21.

-                За якими законами створювали свої оди віршороби часів Шекспіра?

Віршувальники створювали штучні писання, у яких надмірно прикрашали достоїнства своїх дам.

-                Як у вірші автор висловлює своє поетичне кредо?

«У вірші правда – над усе для мене», - говорить Шекспір. Правда і простота – основа поезії, відтак митець бачить прекрасне не в прикрашанні дійсності, а в правдивому відтворенні земної краси.

5.           Складання тез уроку.

-                Виділіть основне положення цієї поезії.

Теза 1. Правда і простота – основа поезії.

Прийшли мені на горе і на страх

Любові дві в супутниці щоденні.

Юнак блакитноокий – добрий геній

І жінка – демон з мороком в очах.

Так писав Шекспір у 144 сонеті. Хто ж приховується в сонетах під образом юного друга? Чому йому присвячено більше віршів, аніж коханій? На ці питання нам дасть відповідь другий пошуковий екіпаж.

Таємниця друга: Скажи мені, хто твій друг…

Граф Саутгемптон

Граф Пемброк

6.           Повідомлення 2 групи «Скажи мені, хто твій друг…».

Дружбу шекспірівський герой вважає найбільшим дарунком долі. Про це розповідає 91 сонет.

7.           Виразне читання напам’ять та аналіз 91 сонета.

-                Що означає для поета дружба? Доведіть свою думку словами з тексту.

-                Джон Лілі, англійський драматург доби Відродження, говорив: «Чоловіча дружба непохитно стоїть серед бур та неприємностей життя. Немає нічого кращого за неї». Чому саме в добу Відродження таку велику увагу приділяють дружбі?

Поет дивиться на світ очима гуманіста, а в центрі філософії епохи Відродження – людина, істота, що здатна на високі почуття: честь, добро, вірність, милосердя, взаємодопомогу. На думку гуманістів, саме в дружбі найповніше виявляються ці риси. Отже, чоловіча дружба для Шекспіра – найбільша цінність у житті.

-                Чи можна вважати людину щасливою, якщо в неї є друг? Чи актуально звучить цей вірш сьогодні?

Дружба приносить людині щастя, бо щастя – це коли ти відчуваєш, що небайдужий комусь, що в будь-яку хвилину тобі готовий прийти на допомогу друг, а значить – ти не самотній у цьому світі. Тому вірш Шекспіра актуальний особливо зараз, коли світ наповнився заздрістю, ненавистю і насильством. А відомо, що дружба та любов можуть врятувати світ.

Справжня дружба перевіряється випробуваннями, одним із яких є розлука. Сповна розкриває поет найпотаємніші порухи своєї душі у 97 сонеті.

8.           Виразне читання напам’ять і аналіз 97 сонету.

-                Яким бачиться поету життя без друга?

Поет відчуває печаль і спустошеність. Його зболена душа немов застигає в зимовій холоднечі.

-                Ліричному героєві літо здається зимою. Як треба розуміти цю картину?

Картину зими посеред літа треба розуміти в переносному значенні як сум героя за другом.

-                Який художній засіб використовує поет, змальовуючи дружбу?

Консейт.

А попереду на їхню дружбу чекало ще одне випробування – суперництво, любов до однієї жінки. Боляче ранить ліричного героя звістка про те, що кохана кидає його заради друга. Подвійне розчарування в найдорожчих людях, біль розбитого серця, самотність. Та ліричний герой виявляє благородство й пробачає другові та коханій. Великодушно звучить сонет 116.

9.           Виразне читання напам’ять та аналіз сонета 116.

-                Яке почуття допомогло поетові пробачити вчинок друга?

Дружба.

10.      Складання тез уроку.

-                Що робить дружба з душею людини?

Теза 2. Дружба – високе почуття, що робить душу людини кращою.

-                Як у вірші стверджується нетлінність любові перед невблаганним часом?

«Любов – не блазень у руках часу». Справжня любов не обмежена у часі. Якщо людина по-справжньому покохає в молодості, то це почуття буде з нею до самої смерті.

-                Які порівняння використовує автор, говорячи про любов?

11.      Складання тез уроку.

-                Яку роль, на думку Шекспіра, відіграє кохання в житті людей?

Кохання дає людям надію. Любов – вірна опора, провідна зоря в бурхливому морі життєвих незгод. Лише вона може врятувати людину, вказати їй правильний шлях серед блукань і помилок.

-                Виділимо зі сказаного третю тезу.

Теза 3. Любов – вірна опора в житті.

Як бачимо поет-гуманіст крім дружби цінує ще й земне кохання, бо вважає, що любов, радісна, повнокровна, сповнена світлих надій на щастя не є гріховною.

12.      Словникова робота.

Дослідники стверджують, що за часів Шекспіра існував культ жіночої краси.

-                Як ви розумієте значення слова «культ»?

Культ – 1. Релігійне служіння божеству. 2. (Перен.). Шанування когось, схиляння перед чимось.

Отже, гуманісти обожнюють красу, схиляються перед жінкою як перед найбільш досконалим витвором природи.

-                А як називають досконале втілення чогось?

Ідеал – досконале втілення.

Ідеал краси. Ідеал коханої. Ідеал жінки. Зараз ми послухаємо учня, котрий працював над карткою №5. Він розповість про ідеал жінки доби Відродження.

13.      Повідомлення учня «Ідеал жінки доби Відродження». Робота з репродукціями картин.

14.      Попередня активізація.

-                Данте присвятив цей сонет своїй коханій Беатріче Кого з майстрів сонета епохи Відродження ви ще знаєте? Кому присвячували вони свої твори?

Петрарка – Лаурі.

-                Якими змальовують своїх коханих Данте і Петрарка?

У сонетах Петрарки і Данте оспівується золотокоса красуня, горда і неприступна, подібна до ангела.

Для Данте і Петрарки кохана – це втілення досконалості. Цікаво, кого ж кохає Шекспір?

Таємниця третя: Cherchez la femme! – Шукайте жінку!

Третій пошуковий екіпаж розповість про те, хто ж вона, та «смаглява леді», котру Шекспір увічнив у своїх творах.

15.      Повідомлення 3 групи «Cherchez la femme! – Шукайте жінку!»

"Смаглява леді" Мері Фіттон

Про те, яким є ідеал жіночої краси для Шекспіра розповість 130 сонет.

16.      Виразне читання напам’ять і аналіз 130 сонета.

-                Чи схожий портрет «смаглявої леді» на ідеалізовані зображення красунь, що були поширеними в куртуазній поезії та малярстві?

Описуючи «смагляву леді» поет не хоче слідувати багатовіковим традиціям куртуазної лірики, коли віршописці, змагаючись у красномовстві, викривляли реальність і возводили кохану у ранг святої.

-                Чому автор використовує заперечення усталених порівнянь і епітетів?

В єлизаветинській Англії еталоном краси вважалися білявки. Автор, заперечуючи усталені порівняння й епітети, підкреслює, що його кохана далеко не ідеал краси. Вона – земна жінка, а не богиня. І шкіра у неї смаглява, і голос не такий мелодійний, і подих не схожий на аромат конвалій. Шекспір навіть вдається до непоетичних образів, порівнюючи уста дівчини з жорсткими коралами, а волосся з неслухняним дротом. І все ж «смаглява леді» прекрасна своєю природною красою.

17.      Складання тез уроку.

-                Отже, який ідеал коханої у Шекспіра?

Теза 4. Ідеал коханої – земна жінка.

-                А що, на вашу думку, робить жінку красивою?

У одному із творів поет говорить: «Та не смагляве милої чоло, а чорні вчинки – лиха джерело». Жінку красивою роблять не її зовнішність, а її гарні справи.

-                А чи любить ліричний герой свою обраницю, якщо говорить про неї так буденно?

Почуття ліричного героя щире і глибоке, він захоплюється своєю коханою: «І все ж вона найкраща поміж тими, що славлені похвалами пустими».

-                У чому Шекспір відходить від традиції зображення ідеального кохання й ідеальної краси?

Зображення ідеального почуття й ідеальної краси було притаманне італійському Відродженню. Але наприкінці доби поети відкрили нову красу – красу справжніх людських стосунків. Ми бачимо, як герой Шекспіра страждає не в уяві, а через примхи своє обраниці. Та й кохану він змальовує досить буденно.

-                Прочитайте ще раз епіграф уроку. Доведіть, що «сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце».

Сонети Шекспіра – це свічадо, в якому ми можемо побачити не лише відображення власних почуттів, але й драму душі, частину життя великого драматурга. Ми бачимо, як любов охоплює всього героя, вона стає його єдиним життєвим стремлінням та цінністю.

У шекспірівських сонетах вистраждане кожне слово. І в цій драмі найцікавішим є багатющий і мінливий характер ліричного героя. Про нього нам розкаже четвертий пошуковий екіпаж.

Таємниця четверта. Хто він – ліричний герой сонетів Шекспіра?

18.      Повідомлення 4 групи «Хто він – ліричний герой сонетів Шекспіра?».

Криком зраненої душі є 66 сонет, котрий можна поставити епіграфом до всіх трагедій драматурга.

19.      Виразне читання напам’ять і аналіз 66 сонета.

-                Знайдіть у вірші антитезу. Як цей прийом допомагає розкрити його тему?

Сонет побудований на антитезі. Поет протиставляє суперечності реального життя, підкреслюючи, що у людському житті панує неправда.

-                У якій частині сонета та як саме висловлено його ідею?

Ідея сонета висловлена у заключному двовірші.

-                Які почуття сповнюють душу ліричного героя?

Ліричний герой пригнічений, він бажає померти. Жорстока реальність породжує у ньому ненависть до зла, сумніви у можливості гармонійних стосунків.

-                У чому подібність і відмінність 66 сонета з монологом Гамлета «Чи бути, чи не бути…»?

Сонет 66 як і монолог Гамлета розкриває перед нами протиріччя доби Відродження: з одного боку пристрасна закоханість у життя, з другого – жорстокі й несправедливі порядки.

У ньому тема кохання поєднана з роздумами про сутність людини, смисл життя на землі. Благородний герой доходить висновку, що прекрасному в житті немає місця. На відміну від принца Гамлета ліричний герой не намагається подолати суперечності реального життя, він гадає. Що так було і так буде до скону віку. Але він має свою провідну зорю – високе почуття любові, а тому забуде про всі життєві прикрощі, а Гамлет не зрікся протесту і відчуває свою приреченість.

Відомо, що людина смертна, творіння рук її недовговічні. Але Шекспір, поет-гуманіст доби Відродження, присвячує все своє життя творенню духовних цінностей. Чому? На це дасть відповідь 55 сонет.

20.      Виразне читання напам’ять і аналіз 55 сонета.

-                У чому вбачає поет вищий сенс буття людини?

Вищий смисл буття він бачить у мистецькій творчості. Адже мистецтво, поезія, витвори людського генія – безсмертні. Поет говорить: «Надгробків царських мармурові плити переживе потужній мій рядок».

21.      Складання тез уроку.

-                Виділіть останнє положення, яке ми маємо записати?

Теза 5. Вищий смисл буття – у мистецькій творчості.

ІІІ. Рефлексія.

1.           Порівняння форм англійського та італійського сонетів.

-                Підводячи підсумок вивченому, хотілося б ще роз уточнити, чим збагатив Шекспір зміст і форму сонета. Послухаємо учня, котрий порівнював форму англійського та італійського сонетів.

Сонет виник в Італії у ХІІІ ст. класичний італійський сонет складається з 14 рядків і ділиться на 3 катрени і 2 терцети. Головна тема в сонетах Данте й Петрарки – це тема кохання. Провідний образ – образ коханої. Шекспір значно збагатив тематику й поетику цього жанру. У своїх творах поет торкається тем дружби, любові, висловлює свої роздуми про сутність буття, про місце і призначення поета і поезії. Домінують образи друга, «смаглявої леді», ліричного героя. Сонети Шекспіра за формою більш прості, гнучкі, вільні. Вони мають 3 катрени і заключний двовірш.

Отже, поет утвердив новий різновид сонета, який дістав назву шекспірівського.

2.           Словникова робота.

Шекспірівський сонет – це сонет, який містить 3 катрени з перехресною або поясною римою і двовірш із парною римою.

3.           Робота з тезами.

-                «Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце». Як саме віршований цикл сонетів допоміг вам відчути, що митець – особистість епохи Відродження?

4.            «Кубування» на тему: «Сонети Шекспіра».

Як бачимо, в цілому сонети Шекспіра – це ренесансний гімн людині, її розуму, красі, добру, дружбі, коханню.

5.           Заключне слово вчителя.

Ми сьогодні долучилися до таємниць шекспірівських сонетів, спробували відповісти на низку поставлених питань, які хвилювали не одне покоління дослідників творчості великого драматурга. І не має значення, чи був Шекспір. Головне – хто він.

…Хто є Шекспір?

Чи був він?

Білі руки підводять вчені – їм бракує слів.

Чи був він – той актор,

Чиї перуки

Вкривали наймудрішу із голів?

Хто є Шекспір?

А що таке безсмертя?

А як сонети збурюють світи?

Митцеві часом необхідно вмерти,

Аби своє безсмертя віднайти.

І хто глибінь тієї слави зміряв

Та правди, що чужа хитанню мод?!

Народжує Шевченків і Шекспірів,

Як знак своєї вічності,

Народ.

Художник перепони днів ламає,

Якщо на світі гідно він прожив.

Є дійові особи

І немає

На світі непричетних глядачів.

Високі думи час собою значить.

Стають вони, мов пасма вічних гір.

Був Гамлет.

Був народ англійський.

Значить,

Напевне був Шекспір.

6.           Оголошення домашнього завдання.

Використовуючи тези уроку…

Ø   Дати письмову розгорнуту відповідь на питання «Які проблеми підіймає Шекспір у сонетах?» °

Ø   Написати твір-мініатюру «Мої уявлення про поета після читання його сонетів». ∆

Ø   Написати твір-роздум «Які думки навіяла мені зустріч із сонетами Шекспіра». ⃰

Картки

Картка №1

1.  Дослідити історію створення шекспірівських сонетів, структуру збірки і таємницю присвяти.

2.  Підготувати повідомлення «Історія створення сонетів», «Загадка «W. H.»».

3.  Вивчити напам’ять сонет 21.

Картка №2

1.  Дослідити, хто приховується у шекспірівських сонетах під образом друга.

2.  Вивчити напам’ять сонети 91, 97, 116, 12.

3.  Підготувати повідомлення «Скажи мені, хто твій друг…»

Картка №3

1.  Дослідити, хто приховується під образом «смаглявої леді».

2.  Підготувати повідомлення «Образ коханої в добу Відродження».

3.  Вивчити напам’ять сонети 130, 141.

Картка №4

1.  Дослідити образ ліричного героя сонетів Шекспіра.

2.  Вивчити напам’ять сонети 66, 55.

3.  Підготувати повідомлення «Ліричний герой сонетів».

Картка №5

1.  Познайомитися з репродукціями картин митців доби Відродження.

2.  Провести аналіз ренесансних принципів зображення людини у живопису.

3.  Підготувати повідомлення «Ідеал жінки доби Відродження».

Картка №6

1.  Скласти словник-мінімум літературознавчих термінів, які використовуються при аналізі сонетів.

Картка №7

1.  Знайти у тлумачному словникові пояснення слів: ключ, кредо, культ, ідеал, шедевр, актуальний.

Картка №8

1.  Порівняйте форму англійського та італійського сонетів. Зробіть висновок щодо їхньої подібності та відмінності.