Протистояння Фауста та Мефістофеля

            Протистояння Фауста і Мефістофеля

Епіграф.                                                                               Я тої сили часть,

Що робить лиш добро,

Бажаючи лиш злого.

Й. В. Гете.

Мета: осягнути основи філософської концепції Гете про закон єдності та боротьби протилежностей і його художнє втілення на прикладі образів Фауста й Мефістофеля; сприяти формуванню незалежної точки зору, поваги до поглядів товаришів; виховувати свідоме прагнення сягнути естетичної і філософської глибини твору.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: портрет Гете; ілюстрації до твору; картки.

Хід уроку

І. Евокація.

1.     «Мозкова атака».

‒       Що вам відомо про князя пітьми?

‒       Що здивувало, а що обурило вас під час знайомства з цим персонажем?

‒       Яка роль йому відводиться в драмі Гете?

2.     Оголошення теми уроку, епіграфа, очікуваних результатів.

3.     Міні дискусія «Добро чи зло несе людям дух заперечення і руйнації?»

4.     Попередня активізація.

Гете сприймав образи Фауста й Мефістофеля в єдності. Він казав, що не тільки «пориви незадоволення головного героя, а також знущання і гірка іронія Мефістофеля» становлять частину його «особистого існування».

Ця єдність особлива – це єдність і боротьба протилежностей. Всі явища, об’єкти складаються з протилежностей. Протилежності – це такі моменти, «сторони», які перебувають у зв’язку, одночасно взаємовиключаючи одне одного. Єдність протилежностей відносна, тимчасова, а от боротьба протилежностей абсолютна. Наприклад, стосунки Фауста і Мефістофеля нестійкі, відносні, мають певний проміжок у часі – від укладення парі до миті, коли Фауст скаже: «Постій, хвилино, гарна ти!» А от що стосується боротьби між силами, які вони символізують: творенням і руйнацією, вірою і скептицизмом – то вона вічна й абсолютна. Без цієї боротьби неможливий рух уперед.

ІІ. Усвідомлення.

1.     Кероване вивчення. Робота в малих групах.

Група 1

‒       Що означає ім'я Мефістофель?

‒       Яким постає перед нами Диявол на перших сторінках трагедії?

‒       Хто є предметом суперечок між Господом і Мефістофелем?

‒       Порівняйте погляди на людину Бога і Диявола. Чий погляд ви поділяєте? Доведіть прикладами з життя.

‒       У чому полягає парі між Господом і Мефістофелем?

‒       Чому Гете наголошує на дружньому ставленні Господа до Мефістофеля?

Господь розуміє призначення Князя пітьми – все руйнувати. Без нього не було б нічого нового на землі, не було б руху вперед. Кінець настане, коли буде порушена рівновага. А утримує її протидійна вселенська сила. Господь і Мефістофель не можуть існувати один без одного ще й тому, що Сатана – син Божий. То як же може ставитися батько до сина? Мабуть, тільки по-доброму.

Група 2

‒       З якою метою і як проникає Мефістофель до кабінету доктора Фауста?

‒       Проаналізуйте розмову Сатани і доктора.

‒       Як Князь пітьми характеризує сам себе?

‒       З кого він глузує, співаючи пісеньку про блоху?

Група 3

‒       З якою метою Мефістофель веде Фауста до студентів на гуляння?

‒       Чим завершується перша спроба Сатани спокусити вченого?

‒       У чому полягає його друга спроба в боротьбі за душу Фауста?

‒       Чого чекає Князь пітьми від взаємин Фауста і Маргарити?

‒       Чи високої він думки про жіночу цнотливість? Проаналізуйте його ставлення до Маргарити.

Група 4

‒       Чи вдалося Мефістофелю спокусити Фауста владою, славою, золотом, античним мистецтвом?

‒       У чому полягає поразка Мефістофеля наприкінці трагедії?

2.     Презентація роботи груп. Бесіда.

ІІІ. Рефлексія.

1.     «Мікрофон».

‒       Гете назвав Мефістофеля «духом заперечення». У чому полягає філософська основа цього образу?

‒       Чи такий це вже негативний герой?

2.     Есе «Добро і зло в трагедії «Фауст» Гете».

3.     Оголошення домашнього завдання.

Підготуватися до семінару «Що є людина на землі?»

М. Врубель. "Політ Фауста і Мефістофеля"