Тема. Просвітництво як літературна епоха.
Епіграф. «Май мужність користуватися власним розумом! – такий
девіз Просвітництва». (Іммануїл Кант – німецький філософ).
Мета: дати загальні відомості про добу
Просвітництва, зупинитися на її провідних концепціях, звернути увагу на щільний
зв'язок художньої літератури з філософською та публіцистичною думкою у
творчості французьких енциклопедистів, дати уявлення про своєрідність німецького
Просвітництва, ознайомити з яскравими представниками доби та їх творами;
сприяти розвитку вмінь працювати у групі, систематизувати набуті знання,
навичок самостійної роботи з підручником та додатковою літературою; формувати вміння
брати відповідальність за своє навчання на себе; виховувати гуманістичний
світогляд дітей.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: інформаційні пакети «Доба
Просвітництва»; підручник; ЛСК «Позначки»; «Словник літературознавчих
термінів»; портрети митців доби Просвітництва та виставка їхніх творів; вислів
Д. Писарєва.
Хід уроку
І. Евокація.
1.
Слово вчителя про значення теми в курсі вивчення світової
літератури.
2.
Оголошення теми уроку, мети, епіграфа.
3.
Словникова робота.
Концепції – система поглядів, основна думка.
4.
Актуалізація опорних знань.
5.
«Кероване вивчення».
-
Які поняття є обов’язковими для опрацювання під час
вивчення культурно-історичних (літературних) епох?
Передумови виникнення,
назва, хронологічні межі, концепції (світоглядні засади), представники.
-
Зверніть увагу на перелік понять, які необхідно додатково
опрацювати під час вивчення теми.
Енциклопедисти, вік
книги, закон Розуму, знання, віра в Бога, «природна людина», людина розумна.
ІІ. Усвідомлення.
1.
Слово вчителя. Робота з висловом Д. Писарєва.
Російський
літературний критик Дмитро Писарєв говорив: «У ХVІІІ столітті світ був розірваний
діаметрально протилежними прагненнями двох непримиренних партій, з яких одна
тягнулась до прийдешнього, вірувала в розум, а друга хапалась за минуле й не
вірила ані в що, окрім багнетів і картечі. Світ був розірваний, але серця
поетів і друзів людства були найвищою мірою цільні, здорові та свіжі».
Ці люди вважали,
що несуть людству світло нової істини. Ось чому їх називали просвітниками, а
всю добу Просвітництвом.
2.
Орфографічна підготовка.
Просвітництво, просвітники.
3.
Робота в групах.
·
«Читання тексту з позначками». Робота з підручником. –
Ст. 48-51.
·
Робота з інформаційними пакетами «Доба Просвітництва».
Складання тез.
4.
Бесіда-перевірка роботи І групи.
-
На які з понять ви знайшли відповідь у підручнику? Що
залишилося незрозумілим?
-
Чому ХVІІІ ст. було назване віком Просвітництва?
-
Чому його ще називають віком книги?
-
Кому з філософів належить програмовий твір доби
Просвітництва? Назвіть ключове поняття цієї праці.
-
Що розуміли просвітники під поняттям «царство Розуму»,
«розумна людина»?
-
Яку мету ставили просвітники перед людиною? Що таке
«природна людина»?
-
Яке значення надавали просвітники науці, науковим
знанням? Як вони ставилися до Бога? До революції?
-
Чому французьких просвітників називають енциклопедистами?
Назвіть їхні імена.
-
У чому полягало значення «Енциклопедії»? Яка її мета?
-
Назвіть основні художні напрями і жанри цієї епохи.
Користуючись «Літературознавчим словником» дайте їм характеристику.
-
Які імена західноєвропейських просвітників є
найвідомішими?
5.
Робота з виставкою творів, портретами митців,
репродукціями картин.
6.
Бесіда-перевірка роботи ІІ групи.
-
Назвіть передумови виникнення Просвітництва у Західній
Європі.
-
Яку благородну мету ставили перед собою просвітники?
Якими засобами вони намагалися її досягти?
-
Окресліть хронологічні межі доби.
-
Про які світоглядні засади просвітників ви дізналися?
-
Чим відрізняється погляд просвітників на роль мистецтва у
житті суспільства від відповідного погляду представників класицизму?
7.
Розповідь учителя «Своєрідність німецького
Просвітництва».
Німецьке
бюргерство, економічно слабке, не мало змоги очолити антифеодальну боротьбу.
Тому в Германії набули поширення ідеї «просвітницького абсолютизму», надії на
політичні реформи зверху. Німецькі просвітники рідко ставили
соціально-політичні питання, на першому місці у них було завдання естетичного
виховання людини. Літературні рухи:
Ø «Буря і натиск»
(штюрмери). Критикували феодальну систему, вбачали причини негараздів у
моральній деградації людства, тому кликали до життя на лоні природи,
повернутися до народних звичаїв.
Ø «Веймарський
класицизм» (Гете і Шиллер). Споріднений європейському класицизму, проте
відзначається особливою гостротою у постановці етичних та естетичних проблем. У
античності шукали ідеал гармонійно розвиненої особистості, гуманізм, ідеал
краси в житті та мистецтві.
-
У чому полягає своєрідність розвитку німецького
Просвітництва?
ІІІ. Рефлексія.
1.
Вільне письмо на тему: «Основні риси Просвітництва».
2.
Рефлексія.
3.
Заключне слово вчителя.
4.
Оцінювання навчальних досягнень учнів.
5.
Оголошення домашнього завдання.
Опрацювати статтю підручника на ст. 48-54 і тези «Доба Просвітництва».
Проаналізувати основну ідею доби Просвітництва. ∆
Дослідити взаємовплив літератури і філософії. *
Доба Просвітництва
|
Суспільно-політичні
передумови її виникнення
|
бурхливий
розвиток капіталістичних відносин, агонія феодально-кріпосницької системи,
засилля клерикалів у всіх сферах суспільного та культурного життя, зародки
процесів національного об'єднання та національно-визвольної боротьби
|
|
Мета
просвітників, їхньої суспільної та мистецької діяльності
|
ліквідація
монархії (або зведення її до декоруму), знищення феодальної ідеології та
культури, станових привілеїв, обмеження впливу церкви на розвиток суспільного
та культурного життя, встановлення нових (буржуазних) суспільно-політичних
відносин, розвитку нової (гуманістичної) моралі, поширення матеріалістичного
світогляду (або деїзму, що поєднує матеріалістичні погляди з визнанням Бога
як першопричини існування життя), поширення ідей раціоналістичних (почасти
прагматичних)
|
|
Засоби
досягнення мети
|
поширення
освіти та культури серед народу, антифеодальних та антикріпосницьких ідей,
матеріалістичних поглядів, національно-визвольних ідей, а також створення
нових законів суспільства і норм моралі, нової педагогічної системи,
спрямованої на виховання свободомислення й буржуазної активності
|
|
Характерні
риси Просвітництва в деяких західноєвропейських країнах
|
В Англії —
Просвітництво має релігійний і політичний характер; починається з XVI ст.; у
Франції — виступає з критикою суспільних і моральних принципів, виникає в
кінці XVII ст., у XVIII ст. зливається з революцією 1789 року;
у Німеччині — починається з XVIII ст., має успіхи лише в галузі німецької
філософії та літератури, просякнуте ідеєю національного об’єднання
|
|
Світоглядні
засади просвітників
|
матеріалістичні
погляди на світобудову, природу (але найчастіше з поєднанням з вірою в Бога
як першопричиною життя); раціоналістичний підхід до розвитку суспільства;
наукова основа в оцінці явищ і законів природи; в галузі моралі та педагогіки
— проповідь гуманізму й розуму; ствердження волелюбних ідей, рівноправності
|
|
Спільні
погляди просвітників на роль мистецтва
|
мистецтво є
найефективнішою формою антифеодальної боротьби, воно передбачає активне
втручання митця в суспільне життя, митець не побутописець, а суддя, що карає
тиранів, гнобителів, котрі принижують національну гідність, засуджує станові
привілеї, феодальну мораль, возвеличує чесноти народу; мистецтво готує
суспільство до соціальних перетворень
|
|
Яскраві
представники літератури доби Просвітництва та найвизначніші їхні твори
|
в Англії —
Даніель Дефо («Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»),
Джонатан Свіфт («Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера»),
Генрі Філдінг («Історія Тома Джонса, Знайди»); у Франції — Вольтер
(«Кандід»), Жан Жак Руссо («Еміль», «Нова Елоіза»), П'єр Бомарше
(«Севільський цирульник»); у Німеччині — Готфрід Ефраїм Лессінг («Натан
Мудрий»), Фрідріх Шіллер («Вільгельм Телль», «Підступність і кохання», балади),
Йоганн Вольфганг Гете («Фауст», «Страждання молодого Вертера», вірші)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар