Опис досвіду роботи

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНИХ СТРАТЕГІЙ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На сучасному етапі навчання потік інформації неможливо опанувати найерудованішій людині. Крім того знання – це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню, поглибленню та вдосконаленню. Тож завдання школи в нашу добу полягає не в передачі знань своїм вихованцям, не в їх накопиченні, а у формуванні умінь і навичок здобувати цю інформацію, самостійно оволодівати нею, критично осмислювати, критично оцінювати себе і навколишній світ.

Такі знання сприяють розвиткові та самореалізації особистості. Адже ще В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає учитель, стає засобом розвитку дитини. А це цілком відповідає тій проблемі, над якою зараз працює наша школа.

Впорядкувати потік інформації, навчити самостійно її здобувати, добирати із вивченого матеріалу головне, брати відповідальність за своє навчання на себе, формувати незалежну точку зору допомагає учневі технологія розвитку критичного мислення.

У своїй практиці інноваційні технології я використовую вже багато років, останнім часом я будую уроки за технологією розвитку критичного мислення. Її методичні стратегії багато в чому подібні до інтерактивного навчання, адже обидві технології належать до діалогових. Проте відрізняються вони метою викладання. Суть інтерактивного уроку в тому, щоб навчити дітей аналізувати життєву ситуацію, вдосконалювати вміння розв’язувати поставлені проблеми самостійно. А технологія розвитку критичного мислення сприяє формуванню вільного, нелінійного мислення, вміння висловлювати власні думки, критичності як стилю життя. Тому на уроках я використовую прийоми інтерактивного навчання та технології критичного мислення у взаємозв’язку. Використовую такі методичні стратегії як «гронування», «кубування», «точка зору», «стоп-кадр», «відео кліп», «метод ПРЕС», «мозкова атака», «техніка + ‑», «кола Вена», «асоціативний кущ», «учень – учневі», «позначки», «кероване читання з передбаченням», «фрагментоване читання», «ретельне читання», «щоденник подвійних нотаток», «інформаційний пакет», «редакційна корзина», «кошик», «впіймай деталь», «розкрути деталь», «знайди фразу-ключ», «думай і слухай», «алгоритм», «піраміда», «педагогічна провокація», «самооцінка», «свої приклади», «своя опора», «ланцюжок», «продовж речення», «коло ідей», «ти – мені, я – тобі», есе, роботу в групах і в парах, різноманітні завдання творчого характеру.

Зважаючи на те, що технологія розвитку критичного мислення не ставить за мету накопичення знань учнів, рівень їх навчальних досягнень залишається незмінним (порівняно з викладанням предмету традиційними методами): високий – 23% ,достатній – 47% (якісний показник – 70%), середній – 30% , низького рівня нема. Проте дана технологія дозволяє учням вільно розмірковувати, висловлювати різноманітні ідеї, сприяє активному залученню учнів до обговорення поставлених проблем. При цьому зростає впевненість кожного учня у власних силах.

Завдання, які стоять сьогодні перед школою, неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належить і технологія розвитку критичного мислення. Її прийоми активізують розумову діяльність учнів, викликають емоційне ставлення до предмета. Отже, вони як ніколи актуальні, бо спрямовані на підготовку громадян, які зможуть брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні проблем, що постають перед нашим суспільством.